ДОСВІД

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЕНЕРГОДАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №5

ВПЛИВ ТА СПРИЯННЯ  РІЗНОВИДІВ ДЕКОРАТИВНО  –

ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА  НА РОЗВИТОК ТВОРЧИХ 

ЗДІБНОСТЕЙ  УЧНІВ

АВТОР ДОСВІДУ
Верещагіна Вікторія Миколаївна            
керівника гуртка образотворчого мистецтва
Енергодарського навчально -
виховного комплексу №5,
спеціаліст вищої кваліфікаційної
категорії, учитель-методист

ЕНЕРГОДАР 2015

ЗМІСТ

1. Вступ
Розділ І
1.1. Теоретичне обґрунтування проблеми
1.2. Аналіз власного практичного досвіду
1.3. Перспектива роботи над проблемою
1.4. Результативність діяльності
 Висновок
Література

Додатки до опису досвіду роботи:
Додаток №1. Методичні розробки занять.
Додаток №2. Відкриті заняття.
Додаток №3. Майстер-класи.
 Додаток №4. Виховні заходи.
Додаток №5. Методична діяльність.
Додаток №6. Робота виставкового  залу «Джерело».
Додаток №7. Творчі роботи учнів. Каталог робіт.

Ти  сам  – твір  мистецтва 

Відкрий мистецтво у собі. 

Еміль Жак Далькроз 

ВСТУП

     Швидкі темпи розвитку суспільства характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрями розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Адже забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти. Саме тому актуальність цієї роботи полягає в розробці та впровадженні власного досвіду роботи у сприянні художньо-естетичних здібностей будь-яких учнів засобами образотворчого мистецтва.
      Сьогодні декоративно-ужиткове мистецтво розглядається, як важлива художня цінність, що виконує численні функції — пізнавальну, комунікативну, естетичну, виховну.      
     Основна ідея досвіду - поєднати теоретичні та практичні аспекти вивчення декоративно – прикладного мистецтва в позаурочній роботі, визначити його  особливості, доцільність та ефективність впливу на розвиток творчих здібностей учнів.
     Мета: вдосконалити методи навчання та прийоми організації діяльності навчально-виховного процесу та спрямувати їх на розвиток творчих здібностей учнів засобами створення художнього образу.
     Об'єкт дослідження: засоби виразності декоративно-прикладного мистецтва  (образ, естетичне оформлення: колір, форма, лінія; характер тощо).
     Предмет дослідження: різновиди традиційних та нетрадиційних матеріалів, інструментів, технік і манер, а саме:
     традиційні: аплікація, пластика малих форм, орігамі, ліплення, композиції з природного матеріалу, розпис тощо;
     нетрадиційні: батик, художній розпис по тканині, квіллінг, паперова пластика, колаж, розпис по склу, флористика, валяння( сухе, мокре) тощо.
     Відповідно до об'єкту, предмету і мети дослідження   визначені   головні завдання викладання декоративно - прикладного мистецтва:
     * цілеспрямоване і систематизоване формування навичок;
     * стимулювання та актуалізація творчого потенціалу й удосконалення    практичних знань, навичок та умінь;
     * розвиток прагнення до творчої самореалізації;
     * розвиток особистої цілісності, духовності;
     * виховання активного ставлення до естетичних явищ.
     Ці завдання структуруються за такими напрямками:
     * пізнавально-діяльнісний (систематизація  та послідовне поглиблення  та уявлень дітей у царині образотворчого мистецтва, формування умінь і навичок з різних видів творчої діяльності, розвиток спостережливості, зорової пам`яті, просторових уявлень, кінетичних відчуттів, кольорового зору, композиційних навичок);
     * художньо-творчий (формування творчих здібностей та прагнення  до творчої самореалізації, розвиток художньої  уяви і творчої активності);
     * сприймання та оцінювання (формування естетичного досвіду, навичок сприймання та оціночної діяльності, розвиток образного мислення, естетичного ставлення до   явищ  мистецтва та дійсності, смаку, оцінок, потреб, формування естетичної культури).
     Виходячи з цього, перед нами постають такі завдання:
     - розбудження  в дітях  іскри  творчості, яка закладена в них від природи. Допомога  їм усвідомити себе і своє прагнення творити;
     - формування у дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, художнього пізнання світу та його образної оцінки;
     - формування знань і уявлень про декоративне мистецтво, його історію та роль у житті людей, розуміння мови різних видів декоративного мистецтва;
     - розвиток здібностей до декоративної творчості, вміння створити оригінальну декоративну композицію того чи іншого виду декоративно- прикладного мистецтва, оволодіння основними можливостями художніх матеріалів та різних видів технік декоративного мистецтва;
     - показати дітям мистецтво в речах, які нас оточують, навчити робити відбір,  давати естетичну оцінку творам декоративно-прикладного мистецтва.
     Практична значущість досвіду полягає у поєднанні теоретичних та практичних аспектів вивчення декоративно - прикладного мистецтва в позаурочній роботі, визначенні його  особливості, доцільність та ефективність впливу на розвиток творчих здібностей учнів, а також у вдосконаленні методів навчання та прийомів організації діяльності навчально-виховного процесу, спрямування їх на розвиток творчих здібностей учнів засобами створення художнього образу.

РОЗДІЛ 1

1.1. Теоретичне обґрунтування досвіду.

     Загальновідомо, що нові умови суспільного розвитку нашої держави висувають нові вимоги до особистості, що формується саме зараз і складатиме основу майбутньої української нації.
     Як свідчить аналіз педагогічних досліджень, в процесі сприйняття і активної творчої роботи з творами декоративно - прикладного мистецтва створюються сприятливі умови для формування моральних якостей: любові до рідного краю, а через неї до Батьківщини, поваги до творців прекрасного; виховуються дружні стосунки між дітьми, формується вміння використовувати свій вільний час для цікавої і корисної роботи (М.Ф.Виноградова, Л.Х. Давлетшина, Р.Ш. Халікова, О.Б. Горунович та ін).
     Аналізуючи виховні і розвивальні можливості мистецтва у вихованні дітей Л.Я, Скиданова та Л.І. Сірченко зазначають, що у процесі активного пізнання і самостійного створення робіт за мотивами декоративних творів у дітей поєднується розумова і фізична активність. Для створення рисунку, живопису, витворів, аплікації, необхідно здійснити певні трудові зусилля. Саме така продуктивна діяльність заохочує діяти цілеспрямовано, долати труднощі.
     Педагогічні дослідження Халезової Н.Б., Курочкіної H.A., Пантюхіної Г.В. підтверджують, що твори декоративно-прикладного мистецтва «опосередковано впливають на формування у дітей прийомів засобів ручної роботи з різноманітними матеріалами». Під час діяльності, пов’язаної з декоративним мистецтвом:
* розвивається дрібна мускулатура рук, пальців;
* розвивається окомір, тактильні відчуття;
* засвоюється досвід використання простих знарядь праці;
* пізнаються властивості різноманітних матеріалів: фарби, тканини, паперу, можливості та особливості роботи з ними;
* формуються практичні навички.
     Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що декоративно -  прикладне мистецтво є провідним засобом естетичного розвитку та виховання учнів.

1.2. Аналіз власного практичного досвіду

     Якою ж мірою відповідають поставленим завданням заняття з декоративно-прикладного мистецтва.
     Через специфіку змісту, вони виконують  лише йому притаманні функції:
     - під час формування в учнів уявлення про навколишнє середовище ознайомлюють їх з основами декоративно-ужиткового мистецтва, спираючись на природні та суспільні закономірності;
     - виховують якості особистості, які формуються лише у процесі продуктивної праці;
     - забезпечують  індивідуальний підхід щодо особистісного творчого потенціалу учнів.
     При виборі форм та методів роботи з учнями на заняттях особлива увага приділяється  застосуванню засобів, що активізують самого учня, його логічне мислення, розвиток самостійних творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно виявляються інтереси та нахили. Під час проведення занять включаємо в план заняття розв'язання творчих  завдань,  як засіб формування  просторового, логічного, технічного мислення. Це надає змогу виконувати  завдання на кожному етапі підготовки з урахуванням вікових особливостей розвитку кожної дитини, змісту та доступності матеріалу.
     Вивчення декоративно-прикладного мистецтва на заняттях є пробудженням особистісно-позитивного ставлення до цінностей мистецтва і конкретних знань та вмінь, необхідних для повноцінного сприймання, розуміння і відтворення художніх образів, а також розвиває здатність до самореалізації в художньо-творчій діяльності і до самовдосконалення через мистецтво.
     Реалізація поставленої мети надає змогу удосконалення змісту кожного заняття, в основу викладання яких  покладені такі принципи: гуманізму, колективізму, зв’язку з життям, науковості, системності.
     Відповідно до наведених принципів визначаються конкретні завдання навчання, які розв'язуються по-різному на різних етапах.
     Найголовнішими результатами декоративно- прикладного мистецтва є не тільки набуття певних знань, умінь та навичок, а й загальний духовний розвиток особистості, складовими якого є творчі здібності, морально-естетичне самовдосконалення, повага до національної культури, розвиток естетичного смаку.
     На  практиці  використовуються  різноманітні засоби формування творчої особистості учнів.(Схема)

     За метою інноваційно - освітньої діяльності в галузі вивчення методик образотворчого мистецтва робота  спрямована на отримання більш високих досягнень у загальному і художньому розвитку особистості дитини, опанування та впровадження нових засобів створення художнього образу у різних видах мистецької діяльності, розробку оригінальних педагогічних технологій методичного супроводження творчого процесу, відкриття нововведень, що ведуть до прогресивних перетворень у галузі педагогічної практики художньо-естетичного виховання дітей засобами образотворчого мистецтва. Тому на заняттях ми використовуємо традиційні та нетрадиційні техніки (різновиди декоративно- прикладного мистецтва):
     традиційні: аплікація, пластика малих форм, орігамі, ліплення, композиції з природного матеріалу, розпис тощо;
     нетрадиційні: батик, художній розпис по тканині, квіллінг, паперова пластика, ошибана, флористичний колаж, розпис по склу, валяння (сухе, мокре),вишивка стрічками тощо.
     За традиційні техніки приймають ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до діючого змісту сучасних програм. Нетрадиційні - це нові техніки, які ще не знайшли широкого застосування.  На противагу традиційності, нетрадиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її творчості. Вони також дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері, на тканині, незвичайних фантазій, вражень, думок. З кожним роком різновиди пластичних мистецтв все активніше використовуються на заняттях гуртка.

1.3.Перспектива роботи над проблемою

     Розвиток творчих здібностей учнів на заняттях образотворчого мистецтва – це складаний педагогічний процес, який сприяє стрімкому зростанню пізнавальної діяльності і активності учнів.
     Перспектива моєї педагогічної діяльності, яка направлена на розвиток творчих здібностей учнів, складається в наступному:

1.4. Результативність діяльності 

    Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення художньою працею, від отриманого дітьми в процесі малювання емоційного задоволення, радості. Використання інноваційних технологій, робить процес навчання значущим, орієнтованим на розвиток творчих здібностей учнів.
           Учні стали більш активними та ініціативними, беруть участь в різноманітних конкурсах, фестивалях , де показують високі результати.
  За свої роботи вони отримують грамоти, дипломи :
* міського управління освіти;
* обласного управління освіти:
* Міністерства освіти.
Графік 1.Результати участі учнів у конкурсах, фестивалях.

Висновок

     «Витоки творчих здібностей та обдарувань дітей на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Іншими словами: чим більше майстерності в дитячій долоньці, тим розумніша дитина».

В.А. Сухомлинський

     Формування художньо-творчих здібностей, потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба  пам‘ятати, що заняття малюванням  лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей.
 Введення в  навчальну  программу  елементів  декоративно  -  прикладного мистецтва допоможе виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично вихованим.

Список використаних джерел

  1. . Антонович Є. А., Проців В. І., Сеид С П. Художні техніки в школі. – К.: ІЗМН, 1997.
  2.  Бебіх Г. Д. Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво//Дошкільний навчальний заклад. Харків: 2007, №4.
  3. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6
  4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004.
  5.Касьяненко М.Д. Формирование творческой личности учащегося в процессе обучения. — К.: Рад.шк., 1988.
    6.Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті. – Харків, 2001.
  7. Прете М.К., Капальдо А. Творчество и выражение. Пер. с итал. — М.: Советский художник, 1985.
  8.Ростовцев  Н.Н. “Методика  викладання  зображувального мистецтва в  школі “, М, Просвещение, 1980
  9.Шпікалова  Т.Л. “ Народне мистецтво на уроках декоративного  малювання “, М;Просвещение,1979.