Виставковий зал - як альтернативна модель виховної роботи в школі

     На сучасному етапі розвитку Української держави особливої актуальності набуває проблема створення умов для формування особистості, яка має високий рівень самосвідомості, творчої активності, відповідальності, керується у своїй суспільно корисній діяльності та поведінці гуманістичними цінностями. Таку людину може виховати школа, для якої пріоритетом є розвиток активно-творчих можливостей особистості. У зв'язку з цим соціальні та педагогічні проблеми гуманізації виховного процесу загальноосвітньої школи стають пріоритетними в українському суспільстві. Це призвело до пошуків нових форм і методів виховання.

        Основним завдання педагогічного колективу  ЕНКВ №5 є виховання всебічно розвиненої дитини. Велика увага приділяється розвитку творчих здібностей дитини не тільки на уроках, але і у поза навчальному середовищі.   Особистим надбанням закладу є «Центр естетичного виховання”, який вже 20 років випускає в життя творчу, високоморальну та культурну молодь. Центр працює за інтеграційною програмою «Місто майстрів», девізом якої є «Виховання творчості, через Культуру і Красу». 15 років при школі працює виставковий зал
 « Джерело» де діти мають можливість знайомитися з красою оточуючого життя та образотворчого мистецтва.
        Виставковий зал школи давно став місцем проведення всіляких експозицій, в яких беруть участь найрізноманітніші автори. Тут проводяться виставки дитячих  малюнків, виставки робіт учнів  студії образотворчого мистецтва «Пензлик», а також свою майстерність показують вчителі школи. Ці виставки привертають увагу не тільки учнів нашої  школи, а і інших шкіл, а також гостей самих різних рівнів. В залі проводяться різноманітні заходи, заняття, лекції.

День відкритих дверей для майбутніх першокласників.

Звітна виставка вихованців студії образотворчого мистецтва «Пензлик»

     Тема лекції:
                                          «МАГІЯ КОЛЬОРУ»
        Кожен колір має свою магічну силу. Адже не просто так весільна сукня повинна бути білою, бо це символ чистоти. Троянди, які ми даруємо коханим повинні бути червоними. У кожному кольорі закладений свій магічний символ. Я розповім вам про основні кольори і що вони означають.
        Білий
        Божественний колір. Символ світла, чистоти та правди. У більшості країн (у країнах Європи, Китаї, Єгипті та ін) білий - колір траурного одягу. Білим одягом померлого посвячували в нове життя. Це колір радості і свята.
        Суперечливий символ. Що поєднує в собі з одного боку світло і життя, а з іншого старість, сліпоту і смерть. У Китаї білий колір асоціювався одночасно і з віроломством і з чистотою. Скандинавська богиня смерті Хель, що мешкає у крижаному (білому) світі смерті Хель, має мертво-біле обличчя.
         Вираз "біла ворона" відомо всім, а от що таке "білий слон"? Це вираз прийшов до нас із стародавнього Сіаму. Щоб позбутися від неугодного придворного, король Сіаму дарував йому великого білого слона. Вартість прокорму тварини швидко розоряла придворного, а позбавитися від царського подарунка було неможливо. З тих пір велике, значне, але марне придбання називають "білим слоном".
        Цікаво, що слово "кандидат" походить від латинського "candidus" ("сліпуче   білий").
        Білий голуб - символізує мир, Святий дух.
        Білі яйця - створення. Білий прапор - добровільну здачу, перемир'я.
        Білий - колір очищення від гріхів, хрещення і причастя, свят Різдва,  Великодня і Вознесіння.
        В алхімії білий колір пов'язаний з ртуттю.
        Блакитний
     Блакитний, як і білий, - це божественний колір. Блакитний асоціюється з Юпітером, Юноною, Амоном-Ра, вишні та іншими богами.
      У Китаї блакитний колір - символ Дао. Священний Шлях, принцип сущого.
        Як і білий, блакитний - це колір істини, вірності, цнотливості і правосуддя в християнській традиції.
        Світло-блакитний колір - символ незбагненного і чудесного.
     
     Жовтий
        Символіка жовтого кольору багато в чому залежить від його тону. Теплі жовті тони - символ непорушного шлюбу, а холодні - символ подружньої зради (колір рогоносців у Франції).
        Жовтий колір - колір золота, символ сонця і божественної влади.
        У грецькій міфології жовтий - колір Аполлона. У Китаї жовтий - колір імператора. За часів династії Цин, одяг жовтого кольору мав право носити тільки імператор.
        Крім того, жовтий - це колір зради, ревнощів, боягузтва, брехні. У деяких країнах Європи жовтим мазали двері будинків злочинців та зрадників. Юда і Каїн зазвичай зображаються з жовтими бородами. Під час другої світової війни, в окупованих нацистами країнах, євреям пропонувалося носити жовті "пов'язки ганьби". Жовтий колір був обраний Гаутами Будди як символ смирення.
        Жовтий колір - колір хвороби. Жовтий хрест ставили на чумних будинках.   Жовтий прапор на борту судна позначав, що на борту є інфекційні хворі.   Тепер жовтий прапор піднімають, коли хочуть сказати, що хворих на судні немає (при заході в іноземний порт).
        У футболі і в правилах дорожнього руху жовтий - попередження.
        Коричневий
        Колір і всі його відтінки - колір землі. Воліють ті, хто твердо і впевнено став на ноги. Люди, які мають слабкість до нього, цінують традиції, сім'ю.  Коли ж він неприємний, то це говорить про самолюбство і егоїзм, про те, що ця людина потайливий, насилу йде на відвертість.
     Червоний
     Червоний колір символізує кров, вогонь, гнів, війну, революцію, силу і мужність. Крім того, червоний - колір життя. Доісторичний чоловік кропив об'єкт, який хотів оживити, кров'ю.
        У Стародавньому Римі червоний колір символізував божественність. Це колір знаті, патриціїв і імператорів Риму. Символ верховної влади, який пізніше перейшов до кардиналів.
        Червоний прапор в Британському військово-морському флоті існує з 17 століття і символізує "виклик на бій".
        Червоний прапор використовувався під час Паризької комуни 1817р,  в нашій країні під час повстання 1905р, революції 1917 р та наступні кілька десятків років. Термін "червоні" часто вживається по відношенню до комуністів.
        Червоний - колір анархії. Прихильники італійського національного лідера Джузеппе Гарібальді (1807-1882) називалися "червоносорочечниками", так як на знак непокори владі носили червоні сорочки.
       Червона троянда - символ любові і краси. Вираз "червоний день календаря" походить від звичаю позначати дні святих та інші церковні дати червоними чорнилом.
        Цей колір використовують для попередження про небезпеку (наприклад, дорожні знаки).
        Помаранчевий
        Улюблений колір людей, що володіють інтуїцією, пристрасних мрійників.
        Рожевий
        Суміш білого і червоного. Тілесний колір, колір чуттєвості. Вважається, що рожевий колір викликає апетит.
     улюблений колір розсудливих і недовірливих натур, які довго думають, перш ніж прийняти якесь рішення. Це також нейтральний колір, який вважають за краще ті, хто боїться занадто голосно заявити про себе. Якщо ж цей колір не подобається, то це показник імпульсивного, легковажного характеру.
      Синій
        Колір неба і моря, символ висоти і глибини. Сталість, відданість, правосуддя, досконалість і світ.
        У стародавньому Єгипті синій використовувався для позначення правди.  Синій - колір Зевса (Юпітера) і Гери (Юнони).
        Широку темно-синю стрічку має Орден Підв'язки, вищої лицарський орден Британської корони. Орден був заснований в 1348 році Едуардом III.
     Синій - колір королівської влади і благородного походження.
        Вираз "блакитна кров" для людей високого походження стався з переконання, що вени у іспанських аристократів "більш сині", ніж у простих людей.
        Вираз "синя панчоха" по відношенню до наукової дами сходить до 15 століття, коли у Венеції збиралося суспільство чоловіків і жінок, що займаються вивченням наук, сині панчохи були їх відмітнним атрибутом одягу. Цей звичай був запозичений паризькими інтелектуалами в 1590-х роках. Сам термін виник в Англії в 1750 роках.
        Синій колір британської консервативної партії.
        У християнстві синій символізує щирість, розсудливість і побожність.
       Фіолетовий
        Колір "говорить" про дуже велику емоційность, чутливость, високу духовность і делікатность. Коли він неприємний - це ознака розвиненого почуття обов'язку, бажання жити тільки сьогоденням. Це типовий колір гармонійно розвинених людей.
        Чорний
        Чорний - символ ночі, смерті, каяття, гріха, тиші і порожнечі. Оскільки чорний поглинає  всі інші кольори, він так само висловлює заперечення і відчай, є протистоянням білому, і позначає негативний початок. У християнській традиції чорний символізує горе, оплакування і скорботу.   Звичай одягати чорне в знак скорботи і на похоронах стався з забобону.   Люди вважали, що при цьому дух померлого не може їх пізнати і тому заподіяти їм шкоди. Вуаль на обличчі була покликана збентежити демонів і не дозволити їм потягти в пекло ще одну душу.
        Звичай одягати чорну пов'язку на лівий рукав на знак скорботи сходить до рицарських часів, коли дама серця надягала пов'язку на руку лицаря на знак того, що він служить їй.
        У Японії чорний - колір радості.
        У британському суді квадрати чорної матерії суддя розривав при проголошенні смертного вироку. "Чорна смерть" - назва епідемії
     чуми, яка унічтожила в 1348 році приблизно 25 000 000 чоловік тільки в Європі.

     Тема лекції:
     Батик - ручний розпис по тканині з використанням резервуючої суміші. Батик - batik - індонезійське слово, в перекладі означає «крапля воску». На тканину наноситься склад - резерв, який не пропускає фарбу на такі місця, які повинні залишитися не зафарбованими і утворити візерунок. Потім на тканину наноситься відповідна їй фарба, і все це закріплюється певним способом.
     Історія батику. Індонезія.
     Батик - древнє, дивно різноманітне мистецтво. Це мистецтво розвивали з глибокої давнини багато народів світу - індійці, китайці, єгиптяни, перуанці, але найвищого розвитку і художньої досконалості воно досягло в Індонезії на острові Ява, який вважається найдавнішим центром батику. Явайскіх візерунків відомо близько десяти тисяч, і всі вони на рідкість різноманітні.
     Розпис тканини на індонезійських островах була невід'ємною частиною ритуалу поклоніння богам. До цих пір вважається, що кожне полотно древніх майстрів наділене чарівною силою, а кожен візерунок-символ має своє значення. Батик вважався виключно жіночим ремеслом.

     Одним з основних символів індонезійської культури, найбільш часто зображуваних у батику, є крис - найдавніша зброя  яванцев. Крис завжди вважався дуже потужним сакральним об'єктом. Його частини - клинок, рукоять - мають особливу символіку. Залежно від того, яка фігурка була вирізана на рукояті, яким був візерунок на клинку, кинджал приносив багатство, удачу, охороняв власника від неприємностей.

     Жоден обряд життєвого циклу не обходиться без криса і без батику. «Крис, загорнутий у тканину, втілює єдність космосу у всій його повноті, окремо ж крис і батик - втілення чоловічого і жіночого аспектів світобудови». Крис і батик як єдність всього сущого. Такий філософсько-символічний зв'язок предметів матеріальної культури і духовного життя народу має давнє коріння. Мир і міф сплітаються, стаючи єдиним цілим. Подібні обряди проглядаються в багатьох культурах. Майже у кожного народу чоловічим символом влади, багатства, удачі, полювання був ніж, називався він у всіх по-різному, а жіночий символ - хусточка, плат, шаль, стрічка. І жодне обрядове свято, ритуальний танець не проходив без цих речей.
     Символічне значення батика у індонезійців проявляється в його традиційній синьо-коричневій кольоровій гамі, в зображенні стародавніх орнаментальних мотивів.

Індонезійський класичний батик малокольоровий. У гамі присутні кольори слонової кістки, всі відтінки коричневого і найяскравіша фарба - індиго (синій).
Рецепти виготовлення синьої фарби і самих малюнків були найбільшою таємницею кожної сім'ї майстрів. Резервом для створення візерунків служила спеціально приготована рисова паста, якою користуються досі при створенні особливої церемоніальної тканини.

     Класичний гарячий батик - дуже трудомісткий вид розпису. Тільки підготовка тканини займала кілька днів. Спочатку тканину тримали у воді 1-2 дні для розм'якшення, потім прали, сушили. Потім кип'ятили в рисовому крохмалі 15 хвилин. Після повторного висушування тканину відбивали до м'якості дерев'яним вальком.
     Розпис робили за допомогою винайденого в 17 столітті приладу "чантінга". Нагрітий віск чантінгом наносили на поверхню тканини, створюючи візерунок. Тканину, з нанесеним малюнком, на кілька годин занурювали в розчин барвника. Під час фарбування її обережно перевертали, стараючись, щоб восковий шар не розтріснувся. Потім висушували і знову наносили воском інші елементи малюнка. Фарбування починали від самого світлого кольору до темного. Операція повторювалася стільки разів, скільки кольорів в малюнку.

     Останній колір, як правильно, чорний або темно-коричневий. Так фарбування шматка тканини могло тривати від кількох днів до тижнів. Після закінчення фарбування тканину знову висушували. На поверхні багаторазово натягиваемой і фарбується тканини з'являлися невеликі тріщини - вони створювали додатковий візерунок.

       Сучасні художники наносять такі тріщини спеціально, надаючи їм різні вид і напрямок відповідно до задуму. Остання операція - видалення з тканини воску. Для цього її занурювали в казан з гарячою водою.
     Справжній художник по тканині це носій культурних традицій свого народу. Заняття батиком вимагало багато часу, вдосконалення майстерності, створення особливої атмосфери духовної гармонії і концентрації. Все це вело до розквіту мистецтва батику.